Культура і мистецтво

На Виноградівщині провели науково-практичну конференцію, приурочену до 100-річчя закінчення Першої світової війни

У середу, 28 листопада, у Великоком’ятівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відбулася науково-практична конференція «Перша світова війна. Погляд крізь століття».

Захід приурочено до 100-річчя закінчення Першої світової війни і проведено з ініціативи Виноградівської районної державної адміністрації та за активної участі кафедри історії України Ужгородського національного університету. Нагадаємо, що завдяки тісній співпраці цієї кафедри з керівництвом Виноградівщини влітку цього року успішно проведено етнографічну практику для студентів-істориків з базою у школі села Онок.

У конференції взяло участь 70 учасників, зокрема науковці, керівництво району, директори шкіл і вчителі історії.

Усього в ході заходу було заслухано десятьох промовців. Так, докторант кафедри історії України УжНУ Віктор Кічера окреслив вплив геополітичного чинника на Карпатський регіон у 1914 – 1918 роках. Екскурс у минуле села Великі Ком’яти часів Першої світової війни запропонувала вчителька історії місцевої школи Катерина Мотрунич. Про соціально-економічний і політичний розвиток Виноградівщини напередодні та упродовж Першої світової війни розповіла вчителька історії та правознавства Чепівської ЗОШ І-ІІІ ст. Вікторія Тромбола. На історичних уроках Першої світової війни в закарпатському контексті детальніше зупинився вчитель історії та правознавства Королівської ЗОШ № 1 Іван Кльофа. Тему соціально-демографічних втрат Закарпаття в Першій світовій війні скрупульозно розкрив колишній вчитель історії Королівської ЗОШ № 2 Володимир Щур, який нині вже на пенсії. На подіях в Угочанському комітаті періоду Першої світової війни зосередився краєзнавець Іван Біланчук з Виноградова, а учениця 11 класу Виноградівської ЗОШ № 8 Мирослава Леньо змістовно виступила з мультимедійною презентацією «Вивчаємо, пам’ятаємо, збережемо мир на Землі». Після кожного з виступів відбувався жвавий обмін думками, давалися доповідачами вичерпні відповіді на запитання присутніх.

У ході конференції оприлюднено маловідомі дані, тому невдовзі вийде тематичний збірник статей і матеріалів, наданих доповідачами. Це видання отримають усі вчителі історії Виноградівського району для використання в навчальному процесі та заповнення прогалин підручників з історії України і всесвітньої історії для 10-го класу, де розглядаються теми про Першу світову війну.

Одночасно шкільну бібліотеку поповнили нові видання, подаровані кафедрою історії України УжНУ. Це монографії «Греко-католицька церква в Чехословаччині як соціальна інституція (1918 – 1939)» докторанта Віктора Кічери та «Сучасна російсько-українська війна» аспіранта Юрія Офіцинського, а також остання книжка прози професора Романа Офіцинського «Червона лінія».

Відтак усі присутні переглянули літературно-музичну композицію «Ми – за мир!» у виконанні учнів і вчителів школи, а також узяли участь у панахиді та покладанні квітів до пам’ятника жителям Великих Ком’ят, які загинули у Першій світовій.

Первісно пам’ятник встановлено 1935 року. На початку радянізації краю його знищили, а відновили у 2010 році.  Це незвичний монумент: озброєний солдат на колінах перед Ісусом просить захисту і перемоги, ідучи на війну. На постаменті викарбувано близько сотні імен односельців, які загинули століття тому, повідомляє Медіацентр УжНУ.

https://zakarpattya.net.ua/…/187434-Na-Vynohradivshchyni-provely-naukovo-prakty
УНІКАЛЬНИЙ МЛИН У ВЕЛИКИХ КОМ’ЯТАХ ЗБУДУВАВ ІТАЛІЙСЬКИЙ АРХІТЕКТОР

Млин у Великих Ком’ятах, який є візитівкою села, існує від 1890 року. Нині він не функціонує, зате принаймні збережений, незважаючи на спроби знищення і розкрадання.
Фото млина опублікувала користувачка Фейсбуку Ліна Дегтярьова, яка нещодавно побувала у Ком’ятах і була приємно здивована такою пам’яткою архітектури. У коментарях до фото інший користувач Alex Popovych написав історію млина, яким певний проміжок часу опікувалися і його родичі. Алекс пригадує, що близько 20 років назад млин ще працював, і над вікном на ньому красувалася велика червона зірка, «реліквія» совка.
«Архітектор, котрий будував млин та дамбу, був із Італії. Можливо, дякуючи йому, млин по сьогодні стоїть. 

Є в цьому заслуга і місцевого населення, що не знищили пам’ятку архітектури. А в дитинстві мені дух захоплювало, коли ми проїжджали через міст, дивлячись на Боржаву. Мій тато народився у Великих Ком’ятах, або, як тут кажуть – «Мадяр Кум’яти», а його прабабка була однією із трьох власників млина, котрі будували його. Ось так і передалася історія в сім’ї, – написав Алекс.
Ліна Дегтярьова у коментарі теж підтвердила, що млин зберігся завдяки надзвичайно свідомій громаді. У 90-х будівлю трохи обікрали, але сьогодні млин на замку і має куратора. Поруч із ним є будинок колишнього власника, за сумісництвом донатора церкви.
Попри цінність млина, інформації про нього обмаль. На туристичних сайтах, де згадують Великі Ком’яти, більшість інформації стосується синагоги, єврейського кладовища, а про млин згадують лише побіжно.

Село Великі Ком’яти розташоване в долині річки Боржава. На території села виявлена стоянка епохи пізнього палеоліту (15-10 тис. р.). Легенда походження назви села пов’язана з трьома пагорбами, на яких воно зараз розташоване. Розповідають, що на трьох горбах колись жили три куми – кум, я і ти – звідси початкова назва Кум’яти, яка з часом видозмінилась у Ком’яти. Великими вони стали після того, як об’єдналися з Малими Ком’ятами та присілком Завадка в одну адміністративну одиницю. Перша письмова згадка про село датується 1345 р. У період феодалізму Великі Ком’яти було власністю угорських баронів Перені.
Деякі історики вважають, що саме з Великих Ком’ят походить філософ, гуманіст та високоосвічена людина Бенедек Ком’яті, який здійснив переклад угорською мовою частини Біблії та 13 листів Апостола Павла. Однак насправді батьківщиною цієї славетної людини є Братислава (Погонь), де він довгий час був каноніком (духовною особою).
На території Великих Ком’ят є мурована греко-католицька церква св. Архангела Михаїла, 1790 р., яка має чіткий поперечний неф апсидоподібного типу та високу триярусну вежу з бароковим верхом. За часів радянської влади в церкві був етнографічний музей. У 1991 р. храм повернули віруючим. Також діє православний Свято-Духівський храм,1906 р., де збереглися розписи Й. Бокшая.

//Новини Виноградівщини. – 2018. – 11 серп. – С.4.

Успіх зразкового театру ляльок на фестивалі-конкурсі «Юні зірки Мельпомени»

09 грудня 2016 року учасники зразкового театру ляльок міського будинку культури брали участь у ХІІ-у обласному фестивалі-конкурсі дитячого та юнацького театрального мистецтва «Юні зірки Мельпомени» (м. Берегово), де представили виставу-казку за мотивами повісті Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» (керівник театру Наталія Югас). Головні ролі виконували активні учасники театру Неля Іванишинець і Роман Колька.Колектив театру ляльок нагороджений Дипломами за ІІІ-є місце та за краще музичне оформлення серед 18 театральних колективів із Закарпатської області, м.Запоріжжя, м.Черкас. За підсумками конкурсу обласне журі фестивалю дало високу оцінку колективу та вручило дипломи і подарунки від управління культури обласної державної адміністрації, обласного організаційно-методичного центру культури та управління культури Берегівської міської ради.

Культура і мистецтво

   Культурно-просвітницьку роботу в районі ведуть 44 будинків культури і клубів та 39 бібліотек. В місті є філіал Закарпатського краєзнавчого музею, 6 сільських і шкільних краєзнавчих та етнографічних музеїв. В селі Пийтерфолво є картинна галерея. Працює музична семирічка ім..Б.Бартока та 9 шкіл естетичного виховання.       Виноградівщини дуже багата на археологічні пам’ятки різних епох: кам’яної, мідної, бронзової і ранньозалізної. Найдівніша стоянка первісних людей на Україні відкрита археологами в селищі Королево в 1974 році під керівництвом В.Гладиліна. Ця стоянка (палеоліту) стародавнього кам’яного віку 500-12 тис.років до нашої ери. Дослідження її дає можливість простежити етапи заселення Східних Карпат первісними людьми, їх господарство і матеріальну культуру.     Цікавою для дослідників є Малокопанське городище 1 століття до н.е., розташоване на правому березі Тиси біля села Мала Копаня. Тут на площі 7000 кв.м розкопано 30 жител і 79 господарських та виробничих будівель. Знайдено 70 цілих посудин, знарядь праці (ковальські кліщі, пробійники, зубила, долота, серпи, коси, виноградарський ніж, зброю, прикраси із срібла, бронзи та скла).    Не менш відома і досліджена велика територія на Затисянщині, в басейні річки Ботар в ІІ-ІУ ст. н.е., яка займає територію від села Нове Клинове до сіл Черна і Хижа, – Дяківський металургійний район. Тут виявлено десятки робочих майданчиків із залишками виробництва заліза.    Археологічні знахідки різних епох виявлені і в інших місцях району, зокрема, в селах Бобове, Вербовець, Петрове, Велика Паладь, Олешник та інших.   Є на території району немала кількість і пам’ятників архітектури. До них слід віднести в першу чергу руїни замків XIII ст. Над містом Виноградів на виступі Чорної Гори стоїть замок “Канків”, який має чотирикутну форму. Це один з найстаріших замків Закарпаття, що стоїть на місці давнього слов’янського городища початку X століття. Багато легенд пов’язано з замком “Нялаб”, що біля селища Королево, де бурхлива Тиса спускається з гір на широкі простори Дунайської рівнини.      Костел Вознесіння(XIV століття) The church of Ascention 14 century    Багата і складна історія цього костелу. В часи розквіту міста був його суспільним центром: городяни приходили сюди не лише на богослужіння, але й збирались для вирішення життєво важливих питань. З вежі костелу вартовий слідкував, чи не наближається до міста ворог. З початку XVI століття костел знаходився у центрі виру реформації і контрреформації. Його захоплюють протестанти. Після поразки трансильванських князів, покровителів протестантизму, костел у 1690 року захоплюють монахи францисканці, а в 1748 році єпископ з Егера Баркоці передає його католикам. У пам’ять про це над головним парталом вибито герб єпископа.    Монастир і костел францисканців Monastery and church of franciscanes Перші згадки про монастир і костьол францисканців датуються 1516 роком. В 1535 році в монастирі проживало 22 монахи. В 1556 році монастир був зруйнований.У 1168 році відбудований для монахів ордена св. Франциска. Після пожежі у 1747 році відновили в стилі бароко. В цей же час збудували і костел. Фрески прикрашають костел із ХІХ століття. В 1198 році Виноградівською райдержадміністрацією будівлю передано римо-католицькій громаді.   Церква Успіння Пресвятої Богородиці в с. Новоселиця     Місцева церква — одна з найвидатніших пам’яток українського церковного будівництв.В бабинці зберігся напис про те, що храм збудував Кочалович у 1669 р. Чудовими є архітектурні і декоративні деталі церкви. На одвірках вирізано блискучу орнаментальну композицію. Вежу прикрашено декоративним підсябиттям з вирізами у формі тюльпанів у вертикальній обшивці.    Інтер’єр церкви зберігає настінне малювання ХVII ст., яке є унікальною пам’яткою українського малярства галицької школи. На початку ХIХ ст. на східній стіні встановлено новий іконостас стилю рококо. Львівські фахівці відреставрували церкву і малювання у 1979–1981 роках.Поряд із церквою стоїть дерев’яна каркасна двоярусна дзвіниця.    Краєзнавчий музей, філія обласного краєзнавчого музею Museum of local lore city Vinogradov Заснований у 1968 році. Музей нараховує 3159 історичних експонатів. В музеї зібрані матеріали з історії міста і району з найдавніших часів. Експозиція музею складається із розділів – археологія, середні віки, побут Виноградівщини наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст., економічний та соціальний розвиток району у 1900-1945 рр.).В музеї працює постійно – діюча виставка самодіяльних художників району. Музей здйснює науково- досліднау роботу зі збирання матеріалів (експонатів) з історії Виноградівщини.      Затисянський краєзнавчий музей (с.Тисобикень)   Музей відкритий для відвідувачів у 70-х роках у будинку , що збудований у 1895 році. У музеї можна познайомитися з експонатами про історію Угорщини і угорськомовного населення. На території музейного двору перебуває музей під відкритим небом . Тут можна ознайомитись з будинками і побутом мешканців Затисянщини на початок 20-х років минулого століття: хата учителя, садиба бідняка, середняка, греко-католицька церква.     Палац Перені у Виноградові Perenyi palace city Vinogradov Палац Перені – архітектурний пам’ятник XVII столоіття. Перша будівля збудована в XIV столітті, в той час, коли родина Перені отримала від короля великі маєтки на цій території. В XVII столітті палац перебудовано в стилі барокко. На протязі століть цей палац служив основним місцем проживання родини Перені. Найбільш ппрогресивним представником з роду Перені був барон Зігмунд Перені. Він заснував у місті лікарню, подарував під неї гарну земельну ділянку, на якій пізніше були зведені лікувальні корпуси. Барон був видатною постаттю Угорської революції 1848-1849 років. Страчений Гасбургами у 1849 році. Останні реставраційні роботи проведені у 1987 році. Зараз у будівлі знаходиться районний відділ освіти.    Замок Канков Kanky’s castle Над містом Виноградів на Чорній Горі видніються руїни замку. за своїми розмірами він порівняно невеликий. довжина будови 50 м, ширина-44,6 м. Має форму чотирикутника з виступами. Кладка кам’яна. Вежі квадратні. Замок збудовано у ХІІІ ст. могутнім паном УгорщиниБоршо Бенедеком, прибічником короля Карла Роберта. Боршо Бенедек зрадив королю, і за це замок було зруйновано. Приблизно на тому ж місці у XV ст. зведений замок – монастир для монахів ордена францисканців. У 1558 рорці замок був зруйнований внаслідок міжусобиць між феодалами. Замок-монастир люди прозвали “Канків”, бо так називався верхній вовняний одяг, що його носили монахи.На сьогодні ця середньовічна пам’ятка досить сильно знищена, оскільки чимало каменю в минулому було використано для будівництва терас.     Замок Ньолаб у Королеві   Замок розташований у долині Тиси на околиці селища Королево. Будівлю споруджено на крутій 40-метровій скелі. Грамота 1242 року повідомляє, що це був королівський замок. Тут часто зупинялися правителі Угорщини, приїжджаючи на полювання. Замок у Королеві контролював сплав солі по ріці Тиса. Свого часу він мав неабияке оборонне значення. Його побудували з каменю на двох терасах. Довжина верхньої частини замку дорівнювала 52 м, ширина – 47 м, товщина стін – бпонад два метри. У другій половині ХVII ст. замок неодноразово слугував опорним пунктом для угорської знаті, яка повстала проти гноблення Габсбурзької імперії австрійців. Тому в 1672 році за наказом імператора Леопольда замок був зруйнований. Його залишки знаходяться за 250 м від автодороги.    Картинна галерея у с. Пийтерфолво (Петрово)   Картинна галерея заснована у 1986 році і розташована у двоповерховій споруді, збудованій у 1894-1896 роках (колишній міністерській дачі міністра залізниці Австро-Угорщини Андрія Дьордя). У зібраннях музею більше двох сотень картин і скульптурних композицій, що передають неповторну красу Закарпаття, його історію та сучасні прикмети. У галереї представлені роботи відомих закарпатських художників: Гаврила Глюка – “Бабуся”, Андрія Коцки – “Святковий день” та портрет Клари Балог, Федора Манайла – “Старий перевал”, Йосипа Бокшая – “Ужгородський замок” та інші.     Спортивно-розважальний комплекс у с. Пийтерфолво (Петрово)  Побудований у 1989 році. До спорткомплексу входять: двоє стандартних футбольних полів, бігові доріжки (вкриті арманом), троє тенісних кортів, два баскетбольні, два волейбольні та один гандбольний майданчики. Діє тир завдовжки 50 м із автоматичним швейцарським обладнанням (з двома доріжками). На території спорткомплексу є великий критий спортивний зал розмірами 42 х 24 м. Поряд із спорткомплексом облаштований парк атракціонів.     Винний підвал радгоспу-заводу ”Виноградівський” Wine cellar of state farm “Vynogradivsky”   Південно-східні та південно-західні схили Чорної гори щедро обігрівані сонцем, дуже сприятливі для вирощування винограду. Під горою знаходяться винні підвали загальною довжиною 350 м. В дубових бочках місткістю від 4 до 9 тисяч літрів можна зберігати 92 тис. декалітрів вина.

Виставковий зал «Імпасто»

    Виставковий зал «Імпасто»м. Виноградів, вул. Шевченка, 8          Крокує в ногу з часом, даючи можливість поціновувачам мистецтва поринути в різнобарв’я творчих робіт сучасних митців.            Виставкова зала (картинна галерея) «Імпасто» розпочала своє існування в серпні 2013 року – урочисте відкриття відбулось з нагоди святкування Дня міста.  Картинна галерея відкрилася персональною виставкою живопису відомого закарпатського  митця, скульптора, народного художника України, уродженця села Онок Виноградівського району  Івана Бровді.Виставки в «Імпасто» (2013 -2016 рр.):         Іван Бровді, народний художник України – персональна виставка живопису      Фотовиставка «Чотири погляди» – фотохудожники: Іван Буркало, Олег Ільчин, Андріана Нагорняк, Люба Штефан         Художня виставка членів громадського об’єднання  «Мистецька Угоча» (голова – Карло Керечанин)         Молодіжна виставка «Вернісаж»         «Арт-візитівка» – виставка живопису Любомира Мартинюк та Любові Сенчук (м. Київ)         Гелена Матій – персональна виставка живопису         «Паралелі двох світів» – виставка графіки Діани Добош, Маріанни Гаврило         Фотовиставка Роберта Тиводора «Було, є і буде»         Виставка вишивок Катерини Фулітко Фотовиставка Мілана Чейпеша «Права людини у фотодокументах»         Персональна виставка живопису Маргарити Тегзе         Персональна виставка живопису Шандора Зіхермана (м. Будапешт)         Художня виставка членів громадського об’єднання  «Митець Верховини» (голова – Валерій Дьордяк, м. Хуст)         Фотовиставка  Юрія Мельника «Погляд» (м. Іршава)         Персональна виставка живопису Василя Кадара (м. Хуст)         Художня виставка членів громадської організації «Мистецька Угоча»         Виставка вишитих картин Ганни Любки (с. Підвиноградів)         Виставка ілюстрацій –  Діана Добош, Ольга Тіводор, Габріелла Тегзе, Валентина Костьо         Персональна виставка живопису Ласло Гайду (м. Хуст)         Виставка вишитих картин Наталії Слободяник         Виставка дитячих робіт «Захиснику Вітчизни»         Персональна виставка живопису Федора Сільваші   Персональна виставка живопису Габора Гомокі (с. Пийтерфолво)         Художня виставка членів громадського об’єднання «Митці Тячівщини» (голова – Любов Бобрушко, м. Тячів)         Персональна виставка Василя Поповича (м. Ужгород)         Фотовиставка Володимира Ньорби «Микола Аврелій Керестені» (м. Ужгород)         Художня виставка членів громадського об’єднання «Мистецька Угоча», (голова – Карло Керечанин)         Художня виставка членів товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса (голова – Ласло Мадяр)          «Яскравий світ» – виставка творчих робіт учнів Виноградівської школи мистецтв ім. Бели Бартока         Персональна виставка живопису та графіки Петра Коцана         Фотовиставка «Розписи древніх храмів» – Володимир Ньорба (м. Ужгород)         Виставка творчих робіт з бісеру, соломки, різьби по дереву, вишивка стрічками         Фотовиставка «Чисте довкілля – чисте майбутнє» – Олег Ільчин, Люба Штефан, Іван Буркало, Андріана Нагорняк         Персональна виставка живопису Івана Токача         Персональна виставка живопису Павла Кутлана         Персональна виставка живопису Сергія ГалаяОкрім виставок у галереї «Імпасто» проводяться інші культурницькі заходи:         Концерт баянної музики – Тиберій ЧорбаЛітературні читання:«Імпасто в контрасті» «Дух народу не збороти»«Поетична піраміда»«Без слів»«Що древніше – малюнок чи слово?»Творчі зустрічі:         Фотохудожники Олег Ільчин, Іван Кіш         Творча зустріч, присвячена 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка         Творча зустріч з художниками Степаном Шолтесом, Василем Вовчком на пленері у Винничках         Творча зустріч у майстерні художника Валерія Дьордяка (м. Хуст)         Творча зустріч з поетесою Ганною Любкою з Одещини         Творча зустріч «З любов`ю до України»         Зустріч з учасником АТО Євгеном Гріном   Зустріч з священиком костелу Найсвятішого Імені Ісуса з приводу реставрації скульптур Яна Непомуцького та Богородиці в с. Фанчиково         Зустріч з дітьми школи-інтернат с. Перехрестя                                                                       Презентації:          Книжечка Валентини Фадєєвої «Сказки для Максима»           Поетична добірка Юрія Мельника «Йди до мене»          Словничок «Фінджа»          Добірка музичних творів «Коли закінчиться війна»          Зошит карикатур «Без слів»          Брошура «Слово про мистецтво»   Творчі акції до Дня туризму, до Дня художника  Тематичні зустрічі з учнями шкіл міста і району, майстер-класи.Повна інформація і фотогалерея робіт – http://vinvogni.com.ua/2014-11-04-20-14-50/impastoКеруюча виставковою залою «Імпасто» – Валентина Костьо