Поет, пророк, дотепник, пияк… з космічною славою

Відомий та маловідомий

Закріплений у свідомості поколінь стереотипами з бідного кріпака перевтілюється у цікаву, ерудовану,  цілеспрямовану… людину зі всіма особистими «за» і «проти».

Весна

9 березня він народився.

25 квітня 1838 року став вільним від кріпацтва.

26 квітня 1840 світ вперше побачив «Кобзаря».

5 квітня поета заарештували, а 7 квітня 1857 року він отримав звістку про волю.

Друзі

Його друзями  були відомі постаті: Іван Сошенко, Євген Гребінка, Василь Григорович, Олексій Венеціанов, Василь Жуковський, Карло Брюлов, Василь Штернберг. З останнім  вони були «нерозлийвода». Коли Штернберг у 1840 вирушав до Італії, то отримав примірник «Кобзаря» із присвятою: «Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся – Згадай мене, брате!»


Василь Штернберг
Айра Олдридж (портрет Айри Олдриджа. Т.Г. Шевченко)

Після повернення із заслання подружився іх геніальним темношкірим актором-трагіком Айрою Олдриджем.

Асоціації

Європу  асоціював із різними речами. Франція викликала в нього образи ідеалів свободи, рівності й братерства, легковажної моди, розкішних палаців та смачних вин. Вишукані манери поет асоціював з Англією. При згадці Німеччини уявляв акуратність, чистоту та порядок. Італія була для нього «країною чудес» із «столицею світу» Римом, де він так мріяв побувати. Нідерланди змушували його згадати тюльпани, а Швейцарія дарувала уяві альпійські краєвиди.

Зоряне небо

Теплими літніми ночами він міг гуляти надворі аж до самісінького ранку, мовляв, «незчисленні зіроньки не пускають мене в хату». Саме при вигляді зірок йому хотілосяспівати. І саме під зоряним небом на березі Дніпра сказав своєму другу Андрію Козачковському: «Як гарно бути поетом, якби він міг бути тільки поетом, а не громадянином».

Чай

З усіх напоїв найбільше любив чай. В його автобіографічній повісті «Художник» описується чайна церемонія у художника Карла Брюллова. Поет пив його скрізь – вдома, в академії мистецтв, улюбленому трактирі петербурзьких митців «Берлін», і в поштових каретах. Зрештою, чай – це останнє, що пив поет за лічені хвилини до своєї смерті.

Комік

Український поет любив сміятися та смішити інших. Одного разу, після повернення із заслання, він влаштував вечірку в Академії мистецтв, у нижньому скульптурному класі. Гості зняли з постаменту фігуру Юпітера, яку виготовив професор Микола Пименов, і посадили його на постамент, щоб той розважав публіку смішними історіями. В якийсь момент двері класу відчинились, і зайшов творець фігури Сатурна. Оратор миттю кинувся до вікна та вискочив у сад. Пименов намагався його зловити, проте не зміг.

Фотограф?

Після заслання міг стати професійним фотографом, принаймні його друзі бачили у цьому чудову можливість заробляти на прожиття. Проте поета-художника так перспектива не вразила, адже в його душу глибоко запала думка про те, що «це справа фізики і хімії».

Пияк

Його  прийнято вважати пияком. Основним доказом алкоголізму служить фраза з листа Тургенєва до Герцена, написана після смерті поета: «Скажи два слова у “Колоколі” про смерть Шевченка. Бідняк заморив себе непомірним вживанням горілки».

Звичайно, мова йде про Тараса Шевченка.

Микола Костомаров у своїх спогадах писав, що пив Шевченко чимало, але тільки тому, що дуже майже не п’янів. Міг випити десяток склянок чаю з додаванням рому і піти собі майже тверезим. Костомаров пише, що лише один раз бачив поета дійсно п’яним.

Втім, біда була ще й у тому, що Шевченко в якийсь момент став популярним. І було багато охочих з ним випити.


Редактор

Варто зауважити, що за майже кожним талановитим поетом чи письменником стоїть не менш талановитий редактор, який і робить з творів довершені діаманти. Був такий «товариш по зброї» і у Шевченка, звали його Євген Гребінка.

По-перше, Гребінка займався виданнями поета.

По-друге, редактор постійно підсовував Шевченку книжки на початку його творчого шляху, що неабияк вплинуло на світогляд поета.

Космічна слава

Пам’ятають Тараса Шевченка не лише в Україні. Наприклад, пам’ятники його стоять по всьому світу, від Південної Америки до Китаю. Існує думка, що за кількістю монументів Шевченко відстає лише від Ісуса Христа. Колись відставав і від Владимира Леніна, зараз обійшов його. На території України знаходиться 1256 пам’ятників поету. І ще півтори сотні розмістились в інших 35 країнах.

164 населені пункти в Україні носять ім’я Шевченка. У Казахстані існує Порт-Шевченка. Крім того, на його честь названа морська затока в Аральському морі, селища в Адигеї та Башкортостані.

А у 1975 році на честь Тараса Шевченка був названий кратер на Меркурії діаметром 137 км. А це вже космічна слава.

Чому Шевченкосимвол українців, пророк і геній, а водночас – людина серед людей

Борець за волю чи геніальний мислитель?

Поет чи прозаїк?

Живописець чи скульптор?

Актор чи режиссер?

Філософ чи просвітитель?

Ким був громадянин світу і пророк української нації Тарас Григорович Шевченко?

Він народився у рабській родині, ще маленьким став круглим сиротою і ріс у цілковитій бідності й тотальній безвиході. Та все ж знайшов шлях з тунелю кріпацтва, став відомим на весь світ, створював нев’янучі світові шедеври в різних жанрах, закохував у себе аристократок і навіть викликав на себе увагу самого російського царя.  

Із 47 років його земного буття  24 роки – рабство, 10 років – солдатська служба в Мангишлаку,  а лічені роки відносно спокійного життя – це роки боротьби і просвіти, пошуку правди і творення вічного в мистецтві. 

 Його називають пророком і символом українців, Великим Кобзарем і генієм. Останнім часом усе більше уваги дослідники і просто цікаві шукають у його біографії “невідоме” і “пікантне”, а саму біографію ще більше переплітають міфами, легендами і домислами.

Щоб бути символом, потрібно бути справжнім

У світі було  і є багато геніальних поетів, мистців, політичних діячів.

Синтез

Шевченко – це  синтез  усіх іпостасей народного генія

В його постаті поєднана величезна кількість іпостасей, його таланти – незмірні, а короткий життєвий шлях – короткий лише за кількістю років, але дуже довгий, коли його міряти його діями і вчинками. Він не вписувався в рамки свого часу, тому що завше ішов попереду його. Не мав страху і не запобігав перед авторитетами, не плазував, не просив. Його сила волі, наполегливість, вміння бачити світ під власними кутами зору, помножені на талант і працелюбність, явили світові в його особі:

поета, прозаїка, перекладача, публіциста;

живописця, скульптора, художника, майстра офорту і  графіки, фотографа, маляра, ілюстратора;

актора, співака, режисера, драматурга, театрального критика;

мандрівника, винахідника, археолога;

філософа, просвітянина, історика.

Письменницький спадок 

Його письменницький спадок  багатогранний і глибокий:  поезії, поеми, прозові твори і твори драматичні. А починав свою творчість із балад. В 1837 року Т. Шевченко написав першу баладу «Причинна». У перше видання «Кобзаря» (1840) увійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка». Казковий світ, який малює у них автор, –насправді світ болючої реальності. 

У 1840 р. вийшла  тоненька книжечка під назвою «Кобзар», а з нею прийшло і визнання поетичного таланту Шевченка.  Вихід першого “Кобзаря” став епохальним явищем і таким буде у всі часи.

За життя поета, незважаючи на цензурні утиски, побачила світ майже третина його поезій. Так, “Кобзар” вийшов тричі (останній раз двома мовами). Крім того, видавалися “Катерина”, “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Наймичка”, “Тополя”, “Тарасова ніч”, “Псалми Давидові”, “Іван Підкова”. 

Я так її, я так люблю…

Чималий книжковий багаж  має у своєму фонді Виноградівська центральна районна бібліотека.

Серед переліку варто представити видання «Я так її, я так люблю…»

Книга містить вибрані вірші та поеми Тараса Шевченка, написані в різні періоди життя Великого Кобзаря. Поетичні твори, що вже давно увійшли до скарбниці світової літератури, подано в оригіналі та в російських перекладах, здійснених М. Рильським, А. Тарковським, Л. Вишеславським, Б. Пастернаком, В. Інбер, В. Державним та багатьма іншими блискучими перекладачами.

Книгу щедро ілюстровано малюнками, офортами й малярськими творами Шевченка, які віддзеркалюють іще одну грань його могутнього таланту. Для широкого читацького загалу.

Крутий берег Аральського моря. Акварель. 1848-1849
Катерина. Олія. 1842
Перерване побачення. Акварель. 1839-1840.
Копія з акварелі К.П.Брюллова

Шевченко Тарас

Ш 37     «Я так її, я так люблю…» : Вибрані вірші та поеми / Тарас Шевченко; упорядкув. і вступ.ст. М.Г. Жулинського; прим. С.А. Гальченка. – К. : Либідь, 2012. – 704 с.; іл..

ISBN 978-966-06-0626-5

Залишити відповідь