Коли здається, що день дійшов до заходу, життя може подарувати новий світанок.
Пшенична Олена
Там, де заходить сонце. – 4-те вид.. – К. : Лабораторія, 2025. – 240 с.
«Там, де заходить сонце» — це глибока і тепла історія, яка змушує замислитися про старість, пам’ять і любов, навіть коли здається, що все вже позаду.
Головна героїня — 72-річна Віра Тиха, колишня вчителька української мови, яка думала, що її дні спокійні. Але разом із сином вона опиняється в приватному пансіонаті для літніх людей, коли навколо — війна, невістка з онуками виїхали, а син день і ніч волонтерить.
У Будинку Віра Петрівна зустрічає не просто людей, що прожили багато — а людей, чиї життя вразливі, сповнені болю, спогадів, самотності і водночас маленьких радостей.
Чи можливо знайти новий початок тоді, коли здається, що день уже пішов до заходу? Чи можливо залишитися собою, коли навколо зміни, втрати і страхи? Ця книжка — не просто про фініш. Вона про те, як серце продовжує битися, коли інші здаються. Про материнську любов, про людяність, про те, що навіть на “останньому заході” життя може бути сповнене сміху, спогадів, тепла.
Завітайте до бібліотеки
відкрити сторінки цієї книжки, щоб відчути історії про людей, віру, що не згасає, і промінь світла навіть у найтемніші часи.
відкрити сторінки цієї книжки, щоб відчути історії про людей, віру, що не згасає, і промінь світла навіть у найтемніші часи.