Розстріляне відродження… вустами Олени Теліги.
Не вигадані факти, але придумані образи жінки самодостатньої настільки, наскільки дозволяє її норов.
Горда і впевнена – ніжна і любляча; пристрасна в пориві патріотизму… І якщо я зараз скажу, що КОХАТИ Батьківщину не можливо, то злукавлю сама собі і пам’яті Тієї, яка померла за сьогоднішню Україну, навіть неусвідомлюючи якою вона може стати, але вірячи якою вона має бути.
Чому Україна зазнала поразки?
Може, це просто випадок історії, тоді де закономірність?
Коли доля усміхнеться Україні?
Питання закономірності і математичної точності розміром у відповідь Всесвіту, бо відлуння її болю зачіпає й сьогодні. В інакшому випадку не було би ані нас, ані революцій, ані України, ані Олени Теліги – однієї з тих, хто так і не збагнув – чому українці щоразу втрачають Україну.
Боротьба по суті своїй – споконвічна. Насамперед з Собою. З тим Собою, котрий не згідний жити у правді часу, але без істини свободи духу та сумління людського.
Історія.
Історія вперта річ. Тож нехай рядочки живого класика рясніють у наших спогадах, додаючи трішки патріотизму, трішки любові, трішки болю, трішки радості… і щастя це все переживати….
«Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя!»
Під такою назвою сьогодні відбулось літературне читання у Виноградівській районній бібліотеці. Опісля, гості, в переліку яких були і члени місцевого жіночого товариствая імені Олени Теліги, мали можливість переглянути документальний фільм «Приватний лист світові. Олена Теліга» режисера Ірини Шатохіної.
Чим знакова подія?
Парадоксом! Бо сьогодні, ми задаємо ті ж самі питання:
Чому Україна зазнала поразки?
Може, це просто випадок історії, тоді де закономірність?
Коли доля усміхнеться Україні?
А далі проводиш паралелі – Майданівські асоціації, асоціації війни на Сході України, асоціації з окупованим Росією Кримом… асоціації болю і страху… Та разом з тим, відчуття ритму життя. Все переноситься крізь століття. Бо життя – це боротьба…І мені хочеться вірити в націю, яка достойна своїх героїв – тодішніх і теперішніх.
І не суттєво яку постать ми сприймаємо, важливо відчувати слово. Слово Олени Теліги є дороговказом кожному з нас. Адже все просто – люби свою державу як сомого себе, бо ти і є часточка величної нації.
Коротка довідка:
Народившись в Росії та отримавши блискуче дворянське виховання, Олена Теліга не підтримала агресивні імперські погляди, а рішуче стала на захист України, української мови та незалежності.
Вона могла уникнути смерті, але свідомо вирішила не йти всупереч долі, яка була вготована мільйонам в Україні. Чи можна такий крок осягнути розумом? Думаю, ні, бо це поклик душі.
Її діяльність розглядають здебільшого через призму національно–патріотичних ідей.
Втім, її також цікавила доля українського жіноцтва. З образом українських жінок, утвердженим в літературі та суспільстві, вона не погоджувалася – жінка-рабиня, жінка-мати…
“Так буде завжди, – підкреслювала Олена Теліга, – доки кожна українка не навчиться дивитися на чоловіка, дітей, а головне на саму себе, не лише як на сторожів домашнього вогнища, а передусім – як на сторожів цілості, щастя і могутності більшої родини – нації.
Справжнє ім’я:Олена Іванівна Шовгенева (Шовгенова)
Народилася 21липня 1907року (заіншими даними— 8липня 1906) вІллінському, неподалік відМоскви.
Освіта:історико-філологічне відділення Українського педінституту вПразі
Діяльність: поетеса, редактор, літературний критик, громадський діяч. Її твори вважають класикою, а саму авторку – зразковим борцем за незалежність, котрий віддав життя за ідею.
Літературне об’єднання: «Празька школа»
Збірки: «Душа насторожі», 1946; «Прапори духа», 1947; «Начужині», 1947; «Олена Теліга», 1977 (всі видані посмертно).
Сімейний стан: одружена, чоловік— Михайло Теліга, музикант (бандурист)
Політичні погляди: антикомуністичні, відстоювала ідею незалежності України
Смерть: у лютому 1942 року розстріляна у Бабиному Яру разом із чоловіком і соратниками
В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: “Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга”. Зверху було викарбовано стилізований під меч тризуб.
Джерело: ВиноградівNEWS