Літературне читання присвячене річниці від дня народження ОЛЕНИ ТЕЛІГИ

Розстріляне відродження… вустами Олени Теліги.

Не вигадані факти, але придумані образи жінки самодостатньої настільки, наскільки дозволяє її норов.

Горда і впевнена – ніжна і любляча; пристрасна в пориві патріотизму… І якщо я зараз скажу, що КОХАТИ Батьківщину не можливо, то злукавлю сама собі і пам’яті Тієї, яка померла за сьогоднішню Україну, навіть неусвідомлюючи якою вона може стати, але вірячи якою вона має бути.

«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»

Чому Україна зазнала поразки?

Може, це просто випадок історії, тоді де закономірність?

Коли доля усміхнеться Україні?

Питання закономірності і математичної точності розміром у відповідь Всесвіту, бо відлуння її болю зачіпає й сьогодні. В інакшому випадку не було би ані нас, ані революцій, ані України, ані Олени Теліги – однієї з тих, хто так і не збагнув – чому українці щоразу втрачають Україну.

Боротьба по суті своїй – споконвічна. Насамперед з Собою. З тим Собою, котрий не згідний жити у правді часу, але без істини свободи духу та сумління людського.

Історія.

Історія вперта річ. Тож нехай рядочки живого класика рясніють у наших спогадах, додаючи трішки патріотизму, трішки любові, трішки болю, трішки радості… і щастя це все переживати….

«Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя!»

Під такою назвою сьогодні відбулось літературне читання у Виноградівській районній бібліотеці. Опісля, гості, в переліку яких були і члени місцевого жіночого товариствая імені Олени Теліги, мали можливість переглянути документальний фільм «Приватний лист світові. Олена Теліга» режисера Ірини Шатохіної.

Чим знакова подія?

Парадоксом! Бо сьогодні, ми задаємо ті ж самі питання:

Чому Україна зазнала поразки?

Може, це просто випадок історії, тоді де закономірність?

Коли доля усміхнеться Україні?

А далі проводиш паралелі – Майданівські асоціації, асоціації війни на Сході України, асоціації з окупованим Росією Кримом… асоціації болю і страху… Та разом з тим, відчуття ритму життя. Все переноситься крізь століття. Бо життя – це боротьба…І мені хочеться вірити в націю, яка достойна своїх героїв – тодішніх і теперішніх.

І не суттєво яку постать ми сприймаємо, важливо відчувати слово. Слово Олени Теліги є дороговказом кожному з нас. Адже все просто – люби свою державу як сомого себе, бо ти і є часточка величної нації.

«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»
«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»
«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»
«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»
«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»
«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»
«Патріотизм – це в генах… І він мені передався»

Коротка довідка:

Народившись в Росії та отримавши блискуче дворянське виховання, Олена Теліга не підтримала агресивні імперські погляди, а рішуче стала на захист України, української мови та незалежності.

Вона могла уникнути смерті, але свідомо вирішила не йти всупереч долі, яка була вготована мільйонам в Україні. Чи можна такий крок осягнути розумом? Думаю, ні, бо це поклик душі.

Її діяльність розглядають здебільшого через призму національно–патріотичних ідей.

Втім, її також цікавила доля українського жіноцтва. З образом українських жінок, утвердженим в літературі та суспільстві, вона не погоджувалася – жінка-рабиня, жінка-мати…

“Так буде завжди, – підкреслювала Олена Теліга, – доки кожна українка не навчиться дивитися на чоловіка, дітей, а головне на саму себе, не лише як на сторожів домашнього вогнища, а передусім – як на сторожів цілості, щастя і могутності більшої родини – нації.

Справжнє ім’я:Олена Іванівна Шовгенева (Шовгенова)

Народилася 21липня 1907року (заіншими даними— 8липня 1906) вІллінському, неподалік відМоскви.

Освіта:історико-філологічне відділення Українського педінституту вПразі

Діяльність: поетеса, редактор, літературний критик, громадський діяч. Її твори вважають класикою, а саму авторку – зразковим борцем за незалежність, котрий віддав життя за ідею.

Літературне об’єднання: «Празька школа»

Збірки: «Душа насторожі», 1946; «Прапори духа», 1947; «Начужині», 1947; «Олена Теліга», 1977 (всі видані посмертно).

Сімейний стан: одружена, чоловік— Михайло Теліга, музикант (бандурист)

Політичні погляди: антикомуністичні, відстоювала ідею незалежності України

Смерть: у лютому 1942 року розстріляна у Бабиному Яру разом із чоловіком і соратниками

В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: “Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга”. Зверху було викарбовано стилізований під меч тризуб.

Джерело: ВиноградівNEWS

                      Севлюш Інфо

Залишити відповідь