Минають роки… Вони як жорна, перетирають прожите і пережите на муку, з якої твориться той духовний хліб, яким живуть нові покоління, який єднає і єднатиме нас світлою пам’яттю про тих наших співвітчизників, котрі достойно пройшли випробування своїм часом і водночас дає наснагу на мужність і мудрість синам свого народу, шанувати минуле і впевнено дивитись у майбутнє.
Однією із сторінок минулого є участь наших співвітчизників і земляків-закарпатців в афганських подіях. Пам’ять тоді жива, коли вона у русі, коли передається від серця до серця, від покоління до покоління. Так, вона передається нам із уст самих учасників подій в Афганістані. Але важливо, щоб вона не стерлась у віках, перейшла у спадок їхнім онукам. Щоб вона була уроком і пересторогою всім. У цьому аспекті визначальна роль належить книгам, написаним самими воїнами-афганцями, які пройшли через смертельний вогонь тієї страшної війни. Ці книги – істинні літописи. А в літописах не буває брехні, вигадки, фальшу. Вони справжні підручники у великій і найважливішій школі – школі життя. Така важлива і почесна місія покладена в книгах, які ми пропонуємо вашій увазі.