Валер’ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в бідній селянській родині на Дніпропетровщині.
Перші твори майбутній письменник почав друкувати під час навчання у реальному училищі під псевдонімом Лорд Лістер у 1910 р. Багато часу приділяв самоосвіті, вивчав іноземні мови. У 1918 – 1919 рр. В. Підмогильний навчався в Катеринославському університеті, але через матеріальне становище залишив навчання і працював вчителем. 1919 року в журналі «Січ» з’являються оповідання «Гайдамака», «Старець», «Баня».
1920 р. виходить перша збірка оповідань «Твори, том І». Видання викликало зацікавлення і примусило заговорити про Валер`яна Підмогильного як талановитого письменника. Письменник переїжджає до Києва, працює вчителем, у книжковій палаті, у видавництві «Книгоспілка», в журналі «Життя й революція».
У 1922 р. виходить книжка оповідань «В епідемічному бараці». Наступного року в журналі «Нова Україна» (Прага), з’являються новели з циклу «Повстанці», оповідання «Іван Босий».
Валер`ян Підмогильний бере активну участь у створенні літературних угрупувань («Ланка» «МАРС» та ін.), займається перекладацькою діяльністю, працює в літературознавстві та мовознавстві. 1926 р. побачили світ повість «Третя революція», збірка оповідань «Проблема хліба», переклад роману «Таїс» А. Франса, словник «Фразеологія ділової мови» (підготовлений разом з Є. Плужником), літературно-критичні праці «Іван Нечуй-Левицький» та «Без стерна».
У 1928 р. у Харкові виходить друком роман «Місто». На початку 30-х pp. Валер’ян Петрович стає визнаним авторитетом перекладацької школи в Україні, консультантом з іноземної літератури при видавництві «Рух». Протягом 1930 – 1934 рр. В. Підмогильний організовує та редагує видання творів А. Франса (у 25 т.) та О. Бальзака (у 15 т.), перекладає романи Гі де Мопассана, твори Д. Дідро та ін.
На початку 30-х років процес українізації, розпочатий у 20-ті роки, згортається, починаються репресії проти української інтелігенції.
В. Підмогильний одним з перших відчув це на собі: у 1930 році його звільняють з редакції журналу «Життя й Революція», журнали і видавництва відмовляються друкувати твори автора.
1933 року письменник перебирається з Києва до Харкова і працює переважно над перекладами.
У грудні 1934 р. В. П. Підмогильний був безпідставно заарештований і засуджений. 3 листопада 1937 р. письменника розстріляно на Соловках. Посмертно реабілітований у 1956 р.
Творчий шлях Валер’яна Петровича тривав лише 15 років. А потім його ім’я було вилучено з літературного процесу. Майже шістдесят років українському читачеві довелося чекати повернення творів Валер’яна Петровича Підмогильного. Після довгого забуття твори письменника вперше вийшли друком лише в 1989 році. Його переклади вважаються найкращими і охоче перевидаються сучасними українськими видавництвами.
Пропонуємо віртуальну книжкову виставку до 120-ї річниці від дня народження В. П. Підмогильного, українського письменника і перекладача
Експозиція презентує творчий доробок Валер’яна Петровича Підмогильного: повісті, оповідання, листи, щоденникові записи, переклади. Сучасні видання перекладів В. Підмогильного характеризують його як одного з найталановитіших українських перекладачів.
Переглянути виставку в PDF форматі
підготувала Ганна Попович,
бібліотекар читальної зали Виноградівської ЦРБ