«Афганістан – мій біль, моя пекуча пам’ять»

Афганістан… У нашій свідомості це слово стало синонімом справжнього людського лиха, справжнього пекла. Афганська війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, понівечила долі.

Однією із сторінок минулого є участь наших співвітчизників і земляків-закарпатців в афганських подіях. Пам’ять тоді жива, коли вона у русі, коли передається від серця до серця, від покоління до покоління. Так, вона передається нам із уст самих учасників подій в Афганістані. Але важливо, щоб вона не стерлась у віках, перейшла у спадок їхнім онукам. Щоб вона була уроком і пересторогою всім.

У цьому аспекті визначальна роль належить книгам, написаним самими воїнами-афганцями, які пройшли через смертельний вогонь тієї страшної війни. Ці книги – істинні літописи. А в літописах не буває брехні, вигадки, фальшу. Вони справжні підручники у великій і найважливішій школі – школі життя.

Виноградівська центральна публічна бібліотека пропонує переглянувши віртуальну книжкову виставку «Афганістан – мій біль, моя пекуча пам’ять» відтворити у пам’яті дані історичні події, що припали на долю  і українців також. Така важлива і почесна місія покладена в книгах, які ми пропонуємо вашій увазі.

Адже майже десять років  солдати та офіцери героїчно билися на афганській землі. Ця війна забрала тисячі життів, зламала людські долі… На превеликий жаль, 53 закарпатці не повернулися до рідних домівок з афганської війни, п’ятеро – зникли безвісти, 60 стали інвалідами.

Серед когорти закарпатських представників воїнів-інтернаціоналістів є члени Виноградівської районної спілки ветеранів Афганістану: Олександр Палош, Микола Ломага, Володимир Павицький, Василь Дорогій, Володимир Локотош, Василь Матьола, Іван Гудак, Юрій Зейкан, Іван Кедик, Григорій Костан та інші.

Тож, сторінки цієї страшної війни назавжди залишаться в пам’яті нашого народу, батьків і матерів, які втратили своїх синів, простих солдатів, а день 15 лютого – як день пам’яті всіх загиблих.

Пам’ятаємо.

Залишити відповідь