Ти відомий сьогодні кожному –
Не ім’ям своїм, бідою.
Тою вулицею порожньою
Понад прип’ятьською водою…
26 квітня! В пам’яті українського народу – це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. Гіркі чорнобильські дзвони не стихають ось уже 38 років. Це спогади, які пронизують серце гострим болем. Тривожні дзвони чорнобильської біди застерігають, нагадують про тих, кого катастрофа знищила відразу, і про тих, кого знищила згодом.
Сьогодні у читальній залі Виноградівської центральної публічної бібліотеки була проведена година – реквієм: «Біль і крик душі під знаком Чорнобиль» з нагоди відзначення 38-ї річниці від дня катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Захід розпочався хвилиною мовчання в пам’ять про тих, хто віддав свої життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи а також за тих, хто віддав своє життя боронячи нашу країну, виборюючи незалежність.
Захід проведено з метою згадати про трагедію, поглибити знання молодого покоління про цю подію, вшанувати пам’ять ліквідаторів, виховати почуття поваги та пам’яті до трагічних історій нашої країни.
Запрошеними гостями були: Менджул Іван Степанович – ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії та Сайко Юрій Юрійович – ліквідатор 2 категорії (ветерани міліції), які у формі дискусії ділилися спогадами зі студентами ВСП “Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету”.
У ході заходу учасники мали змогу переглянути презентацію «Чорнобиля гіркий полин», яка познайомила присутніх з людьми, які першими прибули до реактора через кілька секунд по тривозі і кинулися у полум’я – смертельну радіацію.
Були продекламовані вірші про Чорнобильську трагедію та презентовано книжкову виставку “Чорна свіча – Чорнобиль ”.
Для підведення підсумків була проведена гра «Чорнобиль: міф/факт», яка дуже сподабалась всій аудиторії. На деякі запитання в учасників була взагалі інша думка. Але в основному хлопці з легкістю впоралися з умовами гри.
