Професія – тато
Професія – тато, доволі цікава. Цій професії ніхто не вчить. Вона неоплачувана, але має найвищу винагороду – відчуття щастя від розуміння того, що ти є співучасником нового життя, виховання маленької людини, яка є не просто часточкою двох, а особистим життєвим пріоритетом. Дитина для батька – це своєрідна інвестиція в майбутнє…
Якими бувають наші тати?
Щирими, добрими, уважними, терплячими… веселими та дотепними, такими, які дають відчуття впевненості та захисту.
А бувають тати-літератори?
Бувають.
Виноградівська ЦРБ, користуючись нагодою, бо маємо неймовірно позитивне свято День Батька, пропонує кілька тат-літераторів.
Це реальні люди, реальні письменники Виноградівщини, які щодня виконують дивовижну, насичену і не завжди легку роботу тата. Проте знаходять можливість створювати свій власний творчий світ. Дуже часто, цей світ навіяний реальними життєвими подіями…
Василь Кіш
Педагог, журналіст, поет. Народився 1960-го в селі Онок на Виноградівщині.
Педагог/журналіст/поет. Поетичну частину творчої діяльності починає ще з юності. Друкується у районній та обласних газетах.
Збірка поезій «Пісні юності» виходить друком 2010-го. До неї ввійшли його поетичні твори переважно шкільних та студентських років. Чільне місце посідає поема «Іду, батьку».
«Іду, батьку» до 50-тиріччя батька
уривок
…У батька закуріла сивина
Чи від років, чи від вина
За півстоліття їх чимало скушав.
Чи, мо-, за те,
Що пив з гіркого кунша
На бакенбардах сиво?
Хтозна.
(Згадую):
Груші, сливи
Жахалися
Тріпотіли росами.
Крізь туман ми пхалися
В передраннім хаосі
Скрипіли косами.
У-ха,
Ша-ша.
У-ха,
Ша-ша.
Ти-ша.
Піт
З чо-ла
В ва-ла…
Х-у-у-у-у…
Досить,батьку,
Відпочиньмо.
Бо й коса вже притупіла.
(Слухаю): Іволга струснула сливу-
Сплячого самця дразнила:
-(повільно) І-вол-га-а-а (швидко)
Чорного коня ссе!
-(речитативом) А ти біб і-лу тко ко-би-лу!..
Хвилина.
Друга.
Ще хвилина.
Мертва трава лежить зелена
Звалена.
Диявольськи тріщить хребет хребет при
Згинах.
(Стоп. Продовжуємо поему.)
Василь Горват
письменник, журналіст,член Національної спілки журналістів та спілки письменників України.
Василь Горват прийшов у літературу з поколінням «вісімдесятників». Першими публікаціями в українських альманах та періодиці були фантастичні новели. Автор поетичних збірок «Сьогодні опівночі у Виноградові тихо-тихо завив вовк» та «Зірки впритул».
Василь Васильович так захопився літературною діяльністю, що виховав дочку письменницю. Як наслідок маємо книжку поезій його дочки Христини Горват «Мій Амстердам».
Андрій Любка
Письменник / перекладач
Автор понад 10-ти книжок прози та поезій. Має в творчому арсеналі більше десятка книг перекладів іншомовних авторів.
Переклав роман “Батько” Мілєнка Єрґовича.
Як каже сам перекладач: “Це правдива автобіографічна історія Мілєнка Єрґовича, який знав свого батька, але виростав без нього. Історія любові й образи за те, що тебе й твою маму покинули. Розповідь про дитячі мрії і дорослі спроби налагодити стосунки тата і сина, навчитися якщо не любити, то бодай поважати одне одного. На тлі цієї автобіографії розгортається історія того, що за батьками визначається – Батьківщини. Єрґович описує життя в соціалістичній Юґославії, своє рідне Сараєво і той шлях, що привів Боснію до війни”.
Андрій Любка готується стати батьком.
Михайло Чухран
Непублічний гуморист . Автор жартів, фіґлів – по-закарпатському, відомий творами «Сповідь холостяка», «Потячий грип», «Потоп-2001» та переспівами на кшталт «Лист Тетяни до Онєгіна». Пише про все, що відбувається навколо, із автохтонним закарпатським гумором та незмінною говіркою.
Михайло Михайлович не тільки батько, а вже й дідусь.
Іван Говбан
Непоет /філософ. Автор щонайменше 2-х виданих поетичних збірок «Душа райдуги», «Райдуга душі» та 7-ми зошитів з рукописами.
Дав обіцянку я батькові
Бути достойним життя
Віхи важливі і знакові
Не загубити в чуттях.
Все, що родинне і цінне є
Маю в собі зберегти
Батькове слово безціннеє
Через життя пронести
Знаю і вірю, що сили є
Богом дані вони всім
Щоби дотримати слово своє
Бути вже батьком у нім.
Сумнів в собі я відкину
Сум і печаль розжену
З думкою в слово полину
Вірність в роду збережу
І понесу родове життя
Буду – як весь людський рід
Батькові й свої знання
Впишу у наш родовід.
Віктор Черкун
Далекобійник з Виноградова. Характерна робота додала йому творчої снаги й одного дня він став записувати навіяні дорогою думки. Автор дебютної збірки поезій «Вірші закарпатського далекобійника».
День народження у дочки!
Важко вірити, що ти –
Вже така доросла й гарна.
Виглядаєш дуже славно!
А ще зовсім, ще недавно –
В перший раз у перший клас.
Аж не віриться, що плине
Так швиденько від нас час.
Тож бажаю тобі, доню,
Успіхів і легку долю,
Друзів щирих, незрадливих,
Педагогів непримхливих.
І здоров’я теж міцного,
І везіння (не без того).
Розквітай і розвивайся,
Про життя це все дізнайся….
Ну а ми тобі підмога:
Мама, тато й віра в Бога…
У багатьох країн світу вже понад 100 років існує традиція вітати татусів з їхнім «професійним святом». Україна раніше неформально святкувала День батька в третю неділю червня або третю неділю вересня, проте з 2019 року наші татусі також отримали свій особливий святковий день, а Україна – нове державне свято.
працівники відділу обслуговування Виноградівської ЦРБ