Визвольна революція 1848 – 1849 років в Угорщині.

Шановні користувачі Виноградівської РЦБС, сектор угорської літератури пропонує всім бажаючим переглянути інформаційний матеріал присвячений початку визвольної революції 1848 – 1849 років Угорщині.

1 березня 1848 року до Пожоні (сучасна Братислава), де засідали угорські національні збори, прийшла звістка про революцію в Парижі3 березня на зборах з палкою промовою виступив Кошут Л., який вимагав негайного здійснення ліберальної програми реформ, введення конституції та формування підзвітного парламентові уряду. Незабаром революція спалахнула у Відні, Меттерніха було позбавлено повноважень, а імператор Фердинанд І пообіцяв австрійцям конституцію та громадянські свободи. 15 березня делегація угорського парламенту відправилась до Відня для передачі петиції, ухваленої на основі програми Кошута. Того ж дня почалось повстання в Пешті: під впливом опублікованих «Дванадцяти пунктів» Йожефа Іріні і «Національної пісні» Шандора Петефі студенти та міська інтелігенція оточили адміністративні заклади міста, визволили з в’язниці М. Танчича та скинули муніципальну владу. Вимогами повстанців у Пешті стали введення свободи друку, проголошення рівності громадянських прав, створення відповідального уряду, щорічне скликання парламенту, введення загального оподаткування й суду присяжних, звільнення селян та унія з Трансільванією. Повстання швидко розповсюдилось всією країною. 18 березня король Фердинанд V пішов на поступки і призначив Лайоша Баттяні прем’єр-міністром Угорського королівства. До складу уряду увійшли такі відомі діячі ліберального руху, як Ф. Деак, І. Сечені, Й. Етвеш та Л. Кошут. Влада у країні перейшла до реформаторів.

A Nagyszőlősi Járási Könyvtár a koronavírusjárvány miatt a március 15-i hagyományos megemlékezést  a márciusi ifjak és az 1848–49-es forradalom és szabadságharc hőseinek emlékere online formatumban tartja.

Az 1848/49-es forradalom és szabadsághgarc a magyar történelem talán legfontosabb eseménysorozata volt, hiszen először mutatkozott meg markánsan népünk összetartó ereje, nemzettudata, szabadságszeretete és büszkesége. Olyan hősök és hazafiak küzdöttek a szabad, önrendelkező, új Magyarországért, mint Kossuth Lajos, Petőfi Sándor vagy Damjanich János. Harcuk 1849 tavaszán győzelmet aratott Ausztria felett. A küzdelem mégis vereséggel zárult mégpedig az orosz beavatkozással kialakuló túlerő miatt. Nem szabad azonban soha elfelednünk legnagyobbjaink történetét, azokat az éveket, melyek a magyar történelem legkiemelkedőbbjei közé tartoznak. ( Harmat Árpád Péter ) http://tortenelemcikkek.hu/node/124






Залишити відповідь