115 років від дня народження Івана Федоровича Рознійчука

30 квітня – 115 років від дня народження Івана Федоровича Рознійчука, який увійшов у літературу під псевдонімом Марко Бараболя. Із нагоди цієї дати у краєзнавчому секторі КЗ «Виноградівська центральна публічна бібліотека» підготовлено перегляд літератури «Слово нещадне, ім’я незнищенне».
Марко Бараболя народився 1910-го року у селі Требушани (нині Ділове) Рахівського району на Закарпатті. Іван був найстаршим серед шести дітей у сім’ї національно свідомого українця-лісоруба, якого у 1939 році було по-звірячому замордовано угорськими окупантами. Після закінчення чотирьох класів народної школи батьки віддають сина на навчання до Ясінянської горожанської школи, яку він закінчує у 1924 році. В цьому ж році стає студентом торговельної академії в Ужгороді (1924-1926) та Мукачеві (1926-1928), після закінчення якої працює у книгарнях Ужгорода та Хуста. З квітня 1934 року учителює в селах Закарпаття. 13 червня 1943 року сатирик був мобілізований в угорську армію, у складі якої з піхотним полком був відправлений на східний фронт. На початку жовтня 1944 року біля угорського міста Кіштелек потрапляє в полон. Разом з іншими полоненими знаходився у таборі м.Фокшани (Румунія), де працює перекладачем (І.Рознійчук вільно володів російською, угорською, чеською, словацькою та німецькою мовами). Згодом він із своїм земляком (пізніше відомим ученим-біологом) С.М.Стойкою переходять лінію фронту і здаються командуванню Червоної Армії.
Цілих 45 років подальша доля Марка Бараболі залишалася невідомою. Тільки на початку 90-х років минулого століття, коли піднімається завіса раніше закритих архівних фондів, уточнюються обставини і місце перебування Івана Рознійчука: табір військовополонених у Новоросійську, звідки він, захворівши, потрапляє у військовий госпіталь, розміщений у станиці Пашковській Краснодарського краю. Розвинута форма малярії, туберкульоз легенів та анемія, відсутність ефективних медикаментів ускладнили його лікування: 73 лікарняні дні перетворилися в суцільні страждання письменника, які закінчилися 27 листопада 1945 року.
Твори Марка Бараболі цікаві не лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче володів і якій приділяв особливу увагу. І, за словами дослідника спадщини поета-сатирика М.Мольнара з Братислави, «…належать до кращих зразків української літератури на Закарпатті дорадянського періоду і мають право вважатись одним з надбань загальноукраїнської сатири».
У 2024 році подружжя Івана та Наталії Ребрик ( засновники першого недержавного видавництва “Гражда”) подарувала Виноградівський публічній бібліотеці книгу Марко Бараболя «З правдивою пошаною». Це найповніше на сьогодні в Україні окреме видання творів Івана Федоровича Рознійчука, які публікувалися на сторінках закарпатських часописів кінця 20-х – початку 40-х років під псевдонімом Марко Бараболя. Більшість із них з’явилася друком в ужгородському просвітянському журналі для дітей та юнацтва “Пчілка”. Слово Марка Бараболі викликало широкий читацький резонанс, привернуло пильну увагу письменників, критиків, громадських діячів тощо.
821.161.2(477.87)
Б 24
Бараболя, Марко. З правдивою пошаною : твори. Слово про письменника : до 110-річчя від дня народж. Івана Федоровича Рознійчука / М. Бараболя ; упоряд. : Н. Ребрик, І. Ребрик ; передм., примітки І. Ребрика. – Ужгород : Ґражда, 2020. – 292 с. : іл. – (Пам’яті Олекси Мишанича. Літературно-краєзнавча серія “Люби своє”).
У пропонованому виданні твори Марка Бараболі публікуються за першодруками. Подаються вони за проблемно-тематичним принципом у розділах: “Не даймеся збаламутити! ” та “Геть з перешкодами! ”. Твори, авторство яких досі остаточно не з’ясоване, але аналіз яких дає підстави вважати імовірним автором Рознійчука-Бараболю, складають розділ “Пишіть і стружте так, як треба! ”. Розділ “Знай, що це він!.. ” містить літературознавчі розвідки, рефлексії, спогади про Марка Бараболю, а також віднайдені Іваном Ребриком матеріали з архіву СБУ: “Опитувальний листок НКВС”, заповнений рукою письменника, та документи, що містить багатий фактографічний матеріал.
Всіх поціновувачів творчості М. Бараболі запрошуємо до бібліотеки

Залишити відповідь